З початку жовтня 2025 року енергетичний фронт знову став головною ареною протистояння. Агресор поновив удари по інфраструктурі, цілеспрямовано б’ючи по об’єктах генерації та трансформаторних підстанціях у регіонах.
У такій ситуації питання “чи витримає енергосистема зиму?” перестає бути простою риторикою, а переходить до розряду життєво важливих.
Втім, попри всі ризики, більшість експертів налаштована обережно оптимістично. Проаналізуємо, на чому базується цей оптимізм і які для нього є підстави.
Тактика ворога змінилася
Перше, на що варто звернути увагу – зміна тактики повітряних атак. На відміну від попередніх років, удари по енергоінфраструктурі стали точковими та регулярними.
Агресор не лише намагається вразити великі енергогенеруючі об’єкти, а й свідомо “вибиває” критичні трансформаторні вузли біля міст і селищ. Мета зрозуміла – залишити цілі райони без світла, спричиняючи ефект “мережевого колапсу”.
Особливо вразливими залишаються регіональні мережі 110 кВ та 35 кВ. В багатьох випадках вони досі не мають жодного захисту, навіть мінімальних габіонів (конструкцій з металевої сітки, заповнених щебенем, галькою, сипучими матеріалами) чи подібних їм простих укріплень, здатних знизити наслідки уламкових уражень.
При цьому захист третього рівня (повна фортифікація об’єктів) впроваджується точково. Що й зрозуміло: у більшості випадків вартість такого захисту буде у декілька разів перевищувати вартість самої підстанції.
Але є приклади ефективного “другого рівня” (комбінація мінімальних укріплень та резервів обладнання для оперативного ремонту). Один з таких об’єктів витримав шість ударів дронами-камікадзе та вже наступного дня повернувся до роботи.
Зима буде складною, але не катастрофічною
Попри серйозні ризики, більшість експертів не прогнозують енергетичний апокаліпсис на зразок блекауту 2022-2023 років.
На це є кілька вагомих причин:
- Українці адаптувались. У багатьох домогосподарств і бізнесів є генератори, акумулятори, інвертори. Локальні відключення більше не стають трагедією, а алгоритми дій – відпрацьовані.
- Системна підготовка. Оператори ринку врахували досвід попередніх років: створено аварійні запаси, сформовано резерви обладнання, а логістика ремонтних бригад стала більш мобільною.
- Інституційна взаємодія. Держава працює з партнерами, зокрема країнами G7+, над посиленням захисту та оперативним реагуванням на удари. Йдеться про запаси газу, ППО, обладнання для підстанцій.
Разом це створює умови, за яких можливі локальні відключення чи чергові графіки, але повна втрата контролю малоймовірна.
Крім того, слід згадати, що з 27 липня 2024 року в Україні діє безмитний режим (звільнення від ввізного мита та ПДВ) для ввезення певного енергетичного обладнання, включаючи електрогенератори, обладнання для сонячної, вітрової, гідро- і газової генерації. Також пільги поширюються на акумулятори середньої та великої потужності. Загалом у переліку понад 20 найменувань енергетичного обладнання.
Зайве говорити, що цей режим став додатковим дієвим стимулом для українських підприємств інвестувати у відновлення енергетичної системи. Але термін його дії добігає кінця 1 січня 2026 року.
Логічним кроком з боку Уряду і Парламенту було б продовження дії безмитного режиму після Нового року.
Нові інструменти: мережа енергоакумуляторів
Одним із ключових нововведень цього сезону стала поява мережі акумуляторних батарей. Проєкт реалізовано спільно з американською компанією Fluence, і він став однією з найінноваційніших ініціатив за весь час війни.
Наразі головні показники проєкту наступні:
- 6 об’єктів у столичному регіоні та Дніпропетровській області.
- Загальна потужність – 200 МВт, обсяг зберігання – 400 МВт·год.
- Система дозволяє забезпечити до 600 тис. домогосподарств протягом 2 годин у разі аварійного вимкнення генерації.
- Вартість програми – $140 млн.
- Розташування та система захисту залишаються в таємниці.
Ці батарейні парки працюють як буфери, що рятують систему в моменти пікових втрат. Успіх запуску у серпні став важливим кроком у зміцненні стійкості.
Основні слабкі місця: захист регіонів
Попри зусилля уряду, в деяких областях захист енергетичних об’єктів досі перебуває у критичному стані. Окремі високовольтні лінії залишаються без елементарних бар’єрів, і це збільшує ризики масових пошкоджень навіть від осколків.
Фахівці підкреслюють, що мінімальні укріплення могли б зменшити наслідки ударів. Але, як вже було зазначено, захист однієї підстанції обходиться у 3-4 рази дорожче, ніж саме обладнання, тому стратегія зміщується в бік створення резервів і швидкого відновлення.
Втім триває і будівництво захисних споруд. Наприклад, “Запоріжжяобленерго” отримає 630 млн грн з резервного фонду держбюджету саме для цієї мети.
Баланс між тривогою й готовністю
Тож все залежатиме від інтенсивності атак, а прогнози варто робити з урахуванням змін кожного тижня. Зима буде важкою, але ми входимо в неї підготовленими й досвідченими.
Водночас якщо ворог знову обере масовану стратегію ударів, можливі значні втрати. Саме тому ключовим залишається підтримка міжнародних партнерів, зокрема у сфері ППО та оперативного постачання обладнання.
Що це означає для країни
Попри всі ризики та виклики, українська енергосистема розпочинає зимовий сезон краще підготовленою, ніж будь-коли з початку повномасштабної війни. Масові блекаути, які стали реальністю у 2022–2023 роках, наразі видаються малоймовірними. Прогнозуються локальні відключення – короткі за тривалістю та контрольовані за масштабами. Вони можуть бути, але навряд чи стануть критичними.
Українці вже мають досвід, альтернативні джерела живлення та зрозумілі алгоритми дій. Бізнеси перебудувалися, придбали генератори, акумулятори, інвертори. Енергетики ж, у свою чергу, сформували запаси обладнання, відпрацювали логістику та впровадили нові технології, зокрема мережу акумуляторних батарей, здатних втримати систему в кризовий момент.
Головна проблема – вразливість частини регіональних мереж і підстанцій. Де немає елементарного захисту, удари завдають серйозної шкоди. Але навіть тут є прогрес: триває будівництво захисних споруд, а в окремих випадках ефективно працює захист другого рівня.
Війна триває, і зима буде складною. Але ми навчилися діяти швидко, злагоджено й системно. Це дає підстави для стриманого оптимізму.
Автор статті: Євген Корф, директор ТОВ НВП «ЕНЕРГО-ПЛЮС».
Джерело: The Page, Енергобізнес, портал liga.net.
